ТОРОНТО

У XVIII столітті на території сучасного Торонто проживали племена Сенека, Ірокезів і Міссісога. Всі вони були кочовими і постійно переміщалися вздовж берегів Великих озер. Згідно двом найреалістичнішим теоріям слово «Торонто» відбулося з лексикону індіанців Гуронів, які під ним мали на увазі «місце зустрічі» або ж з наріччя  Мохок, які називають «ткаронто» місце, де дерева ростуть прямо з води. У 1788 році британці викупили ділянку землі площею близько тисячі квадратних кілометрів біля узбережжя озера Онтаріо, а вже 29 липня 1793 намісник Верхньої Канади вибирає місцевість Торонто для закладки майбутньої столиці. У межах сучасного міста почав розвиватися населений пункт Йорк. Він зайняв частину Торонтських островів і розширився всередину материкової території. Під час Англо-американкої війни місто отримало істотні руйнування. Так, 27 квітня 1813 Йорк був розграбований і захоплений північноамериканськими військами. Як результат багато будинків було спалено, вбиті корінні городяни, а також солдати з канадського ополчення і англійського військового гарнізону. Тим не менше, щоб не віддавати склад пороху ворогові, захисники міста підірвали його, що завдало великої шкоди військам загарбників. Вибухом було вбито відомого головнокомандувача американськими військами Зебулона Пайка. 1834 – знаменна дата для історії міста. Саме в цій час Йорк перейменовують в Торонто. В якості мера був призначений Вільям Маккензі. Одне з найважливіших подій в історії країни – повстання у Верхній Канаді – почалося саме з Торонто в 1837 році.   Місто росло досить повільно і станом на кінець XIX воно було ще невеликим малорозвиненим містечком. Тим не менш, у ньому вже було прокладено кілька ліній електричного трамвая, а також розвинена мережа автомобільних доріг. Приміська залізнична мережа покривала всі райони міста і довколишні населені пункти. Особливо затребуваною була 80-кілометрова гілка, прокладена вздовж вулиці Янг, яка вела до озера Сімко. На той час пляжі й набережні Торонто не користувалися популярністю серед городян і приїжджих, оскільки в озеро скидалися всі нечистоти і сміття. У зв’язку з цим чисте озеро Сімко було популярним в якості місця для відпочинку. Зростання значності Торонто збільшувалося в міру того, як інший канадський мегаполіс – Монреаль – втрачав свій економічний вплив. У 1970-х роках в провінції Квебек спостерігається хвилювання франкомовного населення, яке бажало розширення автономії регіону. У зв’язку з цим англомовне населення починає перебиратися в інші міста, зокрема, в Торонто, послуживши тим самим його значному зростанню. У населеному пункті на березі Онтаріо став бурхливо розвиватися бізнес, приріст свіжої робочої сили забезпечував імміграцію з різних країн і регіонів світу. 1 січня 1998 – ще одна важлива дата в історії міста. Саме в цей момент шість окремих населених пунктів – Норт-Сіті, Торонто, Етобіко, Йорк, Іст-Йорк і Скарборо були об’єднані в єдиний муніципалітет. Такий захід провели заради оптимізації управлінських функцій. У всіх містах нині діють єдині служби органів управління, збору податків і контролю. Колишні самостійні муніципалітети з’єднані з метрополією швидкісними магістралями і комунікаціями, що робить життя жителів єдиного мегаполіса більш комфортним.